Сплануйте дослідження для оцінки травматичного переживання дитини 6-ти
років, використовуючи метод полуструктурованого інтерв’ю для оцінки
травматичного переживання дітей. Змоделюйте отримані результати та
сплануйте наступну консультативну роботу з дитиною (можливо з кимось із
рідних).
Ответ
5 (1 оценка)
0
rubkub31 11 месяцев назад
Светило науки - 152 ответа - 0 раз оказано помощи

Ответ:

Для оцінки травматичного переживання дитини 6-ти років ми можемо використати метод полуструктурованого інтерв’ю. Нижче представлений план дослідження:

1. Поясніть дитині, що ми хочемо поговорити про те, як вона почувається після якоїсь події, яка може бути страшною або тривожною.

2. Задавайте запитання, щоб дізнатися, що сталося, і як дитина відчувалася підчас цієї події. Наприклад: “Можеш розповісти мені про те, що трапилось?” “Ти відчував страх підчас цієї події?” “Ти відчуваєш стрес після цієї події?”

3. Запитайте, як дитина відчувається в даний момент. Наприклад: “Як ти себе зараз відчуваєш?”

4. Завершіть інтерв’ю, запитавши дитину, як можна їй допомогти. Наприклад: “Що я можу для тебе зробити, щоб було легше?” “Хочеш поговорити з батьками або з кимось, хто тобі довіряєш?”

Моделювання отриманих результатів може бути корисним для з’ясування, як дитина сприймає даний досвід. Можна звернути увагу на такі показники:

1. Віковий рівень дитини: це може вплинути на її розуміння події та на те, як вона відчувається після цього.

2. Реакція на подію: дитина може бути стурбована, тривожена або боязлива внаслідок події.

3. Як вона справляється зі стресом після події: дитина може переживати тривогу або мати проблеми зі сном або їжею.

4. Взаємодія з рідними та іншими особами: дитина може шукати підтримки від батьків, опікунів, друзів або вчителів.

Щоб допомогти дитині, можна рекомендувати такі кроки:

1. Надати дитині можливість розповісти про свої почуття та переживання.

2. Підтримати дитину та допомогти їй знайти спосіб справлятися зі стресом (наприклад, займатися спортом, малювати чи грати).

3. Співпрацювати зі школою та вчителем, щоб забезпечити дитині підтримку та допомогу.

4. Розмовляти з дитиною про те, що відбулося, та дати їй можливість розуміти це краще.

Наступну консультативну роботу можна спланувати з рідними дитини. Це може бути розмова про те, як підтримати дитину та прийняти те, що відбулося. Можна звернутися за допомогою до фахівців (наприклад, психолога чи педагога), які нададуть поради та рекомендації. Важливо, щоб рідні були терплячими та слухали дитину, надавали підтримку та заохочували її.

Остались вопросы?