3. НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні
А По обидва береги Роставиці через усю Вербівку стеляться сукупні городи та ливади, не одгороджені тинами.
Б Затримтіли роси перші, чують – ранок медв’яний.
В Недалечко лижала торбинка з харчами й сучкуватий грушовий ціпок.
Г Між двома шпичастими горами було видно провалля, промите дощовою водою.
4. НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні
А Поїздка на південь, морські ванни та лиманові грязі, хоч і поправили трохи здоров’я, проте повністю на ноги Лесю Українку не поставили.
Б Тільки високі будяки та присадкуватий полин ще росли й шуміли під вітром на жовто-гарячій пістній землі.
В Вище грядок роскидався квітник, повний яскравих квітів, а на самій середині росли чотири акації, що майже ловилися гіллям і творили великий природній холодник.
Г З піраміди апельсинів, шоколадних виробів, печева, винограду виділялись стрільчасті пляшки в золотих ковпачках.
5. НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні
А У вікнах сеніло весняне море, квітнув мигдаль, пахли лавр, кіпарис, нагріта кримська земля.
Б Кругом простелається така безмежна синя широчінь, що й оком не згляниш.
В Кухарь зробив із юшки густий розсіл, облив ним рибу й сцідив його через видовбане держално.
Г Ти [мати] ідеш, пренепорочна, тінь Шевченкова з тобою світить путь у бездоріжжі, одволожує вуста.
6. НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні
А Довго стояв на порозі, як найбезталанніша людина, що ледве дух перевела, як віч-на-віч зустрінулася із знайомим горем та небезпекою.
Б На товстих куцих пальцях блищали важкі золоті перстні з дорогими блискучими каміньцями.
В Розіслалися лани широкими килимами, ховаючи свої краї аж там, де блакитний край неба зливаєтся з темно-зеленою далеченою.
Г Лапаті сонячники, обважнілі від насіння, зхилялися до землі.
7. НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні
А З-під ссунутої хустки вибилися ляні пасма кіс.
Б Зовсім нема чого ставити питання про перимогу того чи іншого діалекту, атже літературна мова мусить витворитись із усіх діалектів.
В Німіють жалі, зашерхає думка, і бентежну душу, мов пестливу непокірну дитину, чиясь владна й лагідна рука тихо огортає, як пелюшками.
Г Набравши в льоху решето яблук та слив, швець без пригод вибрався по ковзьких східцях на гору.
100 БАЛЛОВ
А По обидва береги Роставиці через усю Вербівку стеляться сукупні городи та ливади, не одгороджені тинами.
Б Затримтіли роси перші, чують – ранок медв’яний.
В Недалечко лижала торбинка з харчами й сучкуватий грушовий ціпок.
Г Між двома шпичастими горами було видно провалля, промите дощовою водою.
4. НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні
А Поїздка на південь, морські ванни та лиманові грязі, хоч і поправили трохи здоров’я, проте повністю на ноги Лесю Українку не поставили.
Б Тільки високі будяки та присадкуватий полин ще росли й шуміли під вітром на жовто-гарячій пістній землі.
В Вище грядок роскидався квітник, повний яскравих квітів, а на самій середині росли чотири акації, що майже ловилися гіллям і творили великий природній холодник.
Г З піраміди апельсинів, шоколадних виробів, печева, винограду виділялись стрільчасті пляшки в золотих ковпачках.
5. НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні
А У вікнах сеніло весняне море, квітнув мигдаль, пахли лавр, кіпарис, нагріта кримська земля.
Б Кругом простелається така безмежна синя широчінь, що й оком не згляниш.
В Кухарь зробив із юшки густий розсіл, облив ним рибу й сцідив його через видовбане держално.
Г Ти [мати] ідеш, пренепорочна, тінь Шевченкова з тобою світить путь у бездоріжжі, одволожує вуста.
6. НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні
А Довго стояв на порозі, як найбезталанніша людина, що ледве дух перевела, як віч-на-віч зустрінулася із знайомим горем та небезпекою.
Б На товстих куцих пальцях блищали важкі золоті перстні з дорогими блискучими каміньцями.
В Розіслалися лани широкими килимами, ховаючи свої краї аж там, де блакитний край неба зливаєтся з темно-зеленою далеченою.
Г Лапаті сонячники, обважнілі від насіння, зхилялися до землі.
7. НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні
А З-під ссунутої хустки вибилися ляні пасма кіс.
Б Зовсім нема чого ставити питання про перимогу того чи іншого діалекту, атже літературна мова мусить витворитись із усіх діалектів.
В Німіють жалі, зашерхає думка, і бентежну душу, мов пестливу непокірну дитину, чиясь владна й лагідна рука тихо огортає, як пелюшками.
Г Набравши в льоху решето яблук та слив, швець без пригод вибрався по ковзьких східцях на гору.
100 БАЛЛОВ
Ответ
5
(1 оценка)
1
Відповідь:
Пояснення:
3. НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні:
Г Між двома шпичастими горами було видно провалля, промите дощовою водою.
4. НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні:
А Поїздка на південь, морські ванни та лиманові грязі, хоч і поправили трохи здоров’я, проте повністю на ноги Лесю Українку не поставили.
5. НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні:
Г Ти [мати] ідеш, пренепорочна, тінь Шевченкова з тобою світить путь у бездоріжжі, одволожує вуста.
6. НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні:
А Довго стояв на порозі, як найбезталанніша людина, що ледве дух перевела, як віч-на-віч зустрінулася із знайомим горем та небезпекою.
7. НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні:
В Німіють жалі, зашерхає думка, і бентежну душу, мов пестливу непокірну дитину, чиясь владна й лагідна рука тихо огортає, як пелюшками.
Гарного тобі вечора друже)